Створюємо безбар’єрне освітнє середовище: інструменти та техніки з регіональних (не)конференцій EdCamp у Запоріжжі, Львові та Вараші
БЕЗБАР’ЄРНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ПРО ЛІФТИ Й ПАНДУСИ
Безбар’єрне освітнє середовище – це норма сучасного життя демократичної країни. Одним із ключових кроків до створення такого середовища є забезпечення фізичної доступності закладів освіти, а саме: встановлення пандусів, ліфтів, адаптованих туалетів та використання спеціально розроблених меблів і обладнання, яке враховує потреби дітей з інвалідністю.
Втім, безбар’єрність – це не лише зміни у фізичному просторі. Зручним і доступним має бути все, що нас оточує, усе, що має забезпечити умови для навчання і роботи. Наприклад, освітні матеріали, які можна адаптувати під різні потреби, як от шрифт Брайля та / або збільшений шрифт та символи для дітей із порушенням зору, аудіокниги для дітей із порушенням слуху та спеціальне програмне забезпечення, яке допомагає в навчанні. Спільна мета цих дій – зробити освіту доступною та підвищити ефективність навчання.
Тож один із важливих напрямів створення безбар’єрного освітнього середовища – це індивідуалізація навчальних програм під потреби окремої дитини з урахуванням її унікальних можливостей. Це дасть змогу врахувати різні стилі навчання та темпи засвоєння матеріалу. Підвищує ефективність навчання дітей, які мають особливі освітні потреби, також і використання різних методик викладання, які можуть містити як традиційні, так і інноваційні підходи.
ЯК ДОЛУЧИТИ ДІТЕЙ ДО СТВОРЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ
У контексті створення безбар’єрного простору дуже велику роль грає етап знайомства дітей із вчителем/вчителькою. Важливо, щоби було комфортно й дитині, і дорослому. Однак, саме дорослий може знайти шлях до серця дитини.
Нижче пропонуємо алгоритм початку спілкування з дитиною з ООП. Він допоможе створити комфортне й епідтримувальне середовище в класному колективі.
- Підготуйтеся заздалегідь. Дізнайтеся більше про особливості дитини та її потреби. Підготуйте спокійне й безпечне місце для спілкування.
- Встановіть контакт. Привітайте дитину приязно. Використовуйте спокійний тон голосу. Усміхайтеся і дивіться в очі (якщо це комфортно для дитини).
- Ведіть зрозумілу комунікацію. Використовуйте прості, зрозумілі слова, говоріть повільно й чітко. Використовуйте жестову мову чи картинки, якщо це допомагає.
- Запитайте про потреби та інтереси. Поцікавтеся, що дитина любить робити. Запропонуйте декілька варіантів діяльності або гри.
- Дайте час на відповідь. Не поспішайте, дайте дитині час подумати та відповісти. Будьте терплячими.
- Підтримуйте та заохочуйте. Хваліть дитину за будь-які зусилля. Допомагайте їй у моменти труднощів.
- Будьте готові до змін. Змінюйте підхід, якщо бачите, що дитині некомфортно. Слухайте її потреби й бажання.
- Завершіть на позитивній ноті. Підбадьорте дитину на завершення розмови. Попрощайтеся дружньо і з усмішкою.
Робота з дітьми з особливими освітніми потребами – це завжди про комплексний підхід: і про індивідуалізацію навчання, і про командну роботу, емоційну підтримку, використання технологій, обовʼязково про підготовку педагогів і педагогинь та активну участь батьків. Створення інклюзивного освітнього середовища сприяє розвитку потенціалу кожної дитини та її успішній інтеграції в суспільство.
Джерело інформації: https://nus.org.ua/2024/09/27/stvoryuyemo-bezbar-yerne-osvitnye-seredovyshhe-instrumenty-ta-tehniky-z-regionalnyh-ne-konferentsij-edcamp-u-zaporizhzhi-lvovi-ta-varashi/
